Ось і завершилися перші сто днів повномасштабної безпідставної агресії путінської росії проти України.

Нажаль, вони дійсно «перші», бо вже цілком зрозуміло, що війна закінчиться не завтра. Попереду ще багато важких днів, сповнених люттю до російських мерзотників та біллю і стражданням України. Але також вже остаточно зрозуміло, що ворог не зміг реалізувати свої хижі плани і перемога у цій страшній війні буде за Україною. Її захисниками, її народом, її духом!

Плани путіна по «блискавичному дво три-денному захопленню Києва» та всієї України провалилися з тріском. Не вийшло «легкої прогулянки» для окупанта. Українська нація змогла встояти у перші дні агресії та знайти у собі сили зупинити ворога. Незважаючи на чисельну та якісну перевагу орди у сучасному озброєнні шалений опір українців змусив московітів спочатку зупинитися, а, згодом – і відступити, залишаючи за собою тисячі мертвих агресорів та сотні тисяч тон металобрухту, на який перетворюється розтрощена захисниками України «новітня» військова техніка загарбника.

За сто днів ворог поніс величезні, неочікувані для нього втрати, що повністю деморалізували і без того слабкий дух загарбника. 31 тисяча російських вояків назавжди залишилися на полях України, перетворившись на органічне добриво. Неможливо остаточно визначити загальну кількість ворожих бойових втрат з пораненими та полоненими, але вона вже давно переважила 100 тисяч.

Близько 1,5 тисячі танків та 3,5 тисячі броньованої техніки окупанта знищено та захоплено. 210 літаків та 175 гелікоптерів вже ніколи не злетять у небо. 13 ворожих кораблів перейшли у «підводний стан». У тому числі «гордість» та флагман чф рф ракетний крейсер «Москва».

Сотні гармат, тисячі одиниць допоміжної техніки… «Непереможна та легендарна» за всю свою новітню історію не зазнавала таких поразок.

Разом з величезними втратами на фронті, росія понесла руйнівні для країни-загарбника втрати на економічному та зовнішньополітичному «фронтах». 47 потужних світових країн запровадили проти путінської росії економічні санкції та постійно надають Україні військову та гуманітарну допомогу.

Сполучені Штати Америки запровадили механізм «ленд лізу» для України. Демократичний світ, як ніколи до цього з моменту Другої Світової Війни, згуртувався навколо нашої країни, яка зараз опинилася на передньому краї боротьби Світла і Темряви, Добра і Зла.

Політики та високопосадовці деяких країн, нажаль, ще не до кінця зрозуміли критичну для суспільства ступінь загрози, яку несе всьому живому на Землі путінська злочинна влада. Дехто з них побоюється відкритої військової конфронтації з росією у разі надання Україні важкого озброєння або запровадження «надмірних», на їхню думку, санкцій проти путінської росії. Навіть після 100 днів злочинної агресії загарбника, прикриваючись «внутрішніми інтересами» вони намагаються всидіти «на двох стільцях», з одного боку публічно підтримуючи необхідність та важливість допомоги Україні, з іншого – максимально уповільнюючи процеси її надання.

Та, врешті решт, світове громадянське суспільство, що навіть в країнах з таким «непевним» керівництвом максимально підтримує українців у їхній боротьбі, здолає такий «тихий» спротив. І це природньо.

Після звірств та військових злочинів окупантів проти мирного населення України, після Бучі, Херсона та Маріуполя вже 8 країн визнали дії російських злочинців актом геноциду проти Української Нації. 42 країни подали до міжнародного суду та будуть судитися з росією за її агресію. Найрішучіше переконані у тому, що вина повністю на Росії, у Польщі (87%), Чехії (78%) та Литві (74%).

7 європейських міст перейменували свої вулиці та площі на честь захисників України. 66 відсотків європейців підтримують Україну у її прагненні бути рівноправним членом ЄС. Сотні тон гуманітарної допомоги практично кожного дня відправляють небайдужі європейці тим, хто її зараз так потребує на деокупованих територіях багатостраждальної України, перетворених ворогом на попелище.

Рятуючись від війни більш ніж 14 мільйонів українців за 100 днів змушені були залишити власні домівки. Близько 7 мільйонів виїхали за кордон.

Більшість з них знайшли собі тимчасовий прихисток у країнах Європи, населення яких намагається максимально полегшити вимушеним переселенцям проживання «на чужині» та забезпечити усім необхідним для біль менш комфортного існування. Перебуваючи за кордонами рідної країни кожен українець став для світової спільноти амбасадором Добра та Світла, який на власні очі побачив Світове зло та Темряву. Представником країни, від мужності та героїзму якої повною мірою залежить майбутнє світового демократичного суспільства.

1340 вбитих мирних громадян тільки на звільненій Київщині. Десятки тисяч загиблих в одному Маріуполі. Війна обірвала життя 261 маленького українця. Мільйони зруйнованих мрій. Жахливі цифри перших 100 днів ворожої агресії. Тисячі мужніх захисників України, які віддали своє життя за її майбутнє. 20 відсотків території України тимчасово окуповано ворогом. Путінська агресія вже нанесла збитків Україні на 600 мільярдів доларів. Знищені ворогом потужні підприємства та зруйнована інфраструктура. Понад 3 млн українських дітей були змушені перервати навчання через бойові дії. По всій країні сотні тисяч українців не мають доступу до води та електрики. Загалом, 15,7 мільйонів жителів України потребують гуманітарної допомоги і кількість нужденних зростає. Нажаль, попереду ще дуже багато втрат та горя.

Але, на відміну від росії, яку ці 100 днів війни максимально наблизили до тотальної економічної, політичної та соціальної руйнації, Україна змогла завершити процес остаточного поєднання Української Нації та її самоідентифікації.

Ми всі – Українці. У нас один ворог і одна мета – перемога! У цьому впевнені 92 відсотки українців. Кожен з нас, на своєму місці, докладає максимум зусиль за для прискорення нашої невідворотної перемоги.

Ми забули всі внутрішні суперечки та негаразди. Загальна біль, загальні втрати, загальна пам’ять, загальні звершення, загальна боротьба та загальна перемога. Загальне майбутнє у вільній суверенній щасливій Україні.

Для росії ці 100 днів – це початок кінця. Для України – це, хоча й важке, криваве та трагічне, але становлення нової, впевненої у собі, потужної та єдиної країни!

Слава Україні!