11 липня видатному одеському музиканту, композитору, педагогу Юрію Кузнєцову мало б виповнитися 70. Саме тому цього дня друзі, колеги, учні та всі шанувальники його таланту зібралися разом, як це бувало за його життя. На концертах Кузнєцова зали завжди були повні, нині ж у Міжнародному мистецькому центрі UNION був переаншлаг: ті, кому не вистачило місць, дивилися дійство стоячи…

Місто пам’ятає та віддає данину шани людині, яка до нестями любила Одесу і одеситів. Власне, це був не просто концерт його пам’яті, а справжня вистава, у якій взяли участь не лише музиканти: на екрані перед початком транслювалися звернення-привітання людей, які дружили з Юрієм, співпрацювали з ним у кінематографі, у театрі, які вважають його своїм Учителем. Було і звернення Наталі Ертнової – дружини, коханої, друга і соратника Юрія, яка разом з ним проводила одеські джазові фестивалі і продовжила це робити після його відходу в інші світи внаслідок важкої хвороби. Наталя через війну нині, на жаль, не в Одесі… У фойє було розгорнуто виставку фотографічних та живописних портретів Юрія Кузнєцова. 

У концерті взяли участь провідні одеські музиканти – піаністи Вадим Бессараб і Андрій Показ, саксофоніст Олег Субботін разом з ансамблем під керівництвом скрипальки Олени Єргієвої, співачки Анастасія Букіна і Ганна Ткач, а також актори «Масок-шоу» Борис Барський і Володимир Комаров, танцівниця Сільветта Атауліна. Звучали знані джазові твори, звучала й музика самого Юрія Кузнєцова, зокрема, написана до кінострічок. Прозвучала і його незабутня пісня «Місяць ясний», яку багато хто сприймає  як народну. Свого часу вона вперше була виконана на сцені Одеської філармонії восьмирічною Анечкою Ткач під акомпанемент Юрія. Тож цього вечора саме з цього запису почалося звучання пісні на екрані, а потім уже в залі: Ганна, вже студентка вищого музичного закладу, продовжила спів під акомпанемент Вадима Бессараба. Борис Барський, Володимир Комаров і Андрій Показ відтворили сцену з вистави «Моцарт і Сальєрі», де Юрій Кузнєцов грав Бетховена…

Провели вечір знавець джазу, незмінна ведуча одеських джазових концертів і фестивалів Олена Шевченко та креативний директор центру UNION Ігор Окс. Дякуючи їм глядачі дізналися чимало нового про життя і творчість Юрія Кузнєцова. Але і сам улюблений музикант звертався до глядачів з екрану: на щастя, збереглося чимало записів, зокрема, і його останнього концерту-сповіді в Одеській опері. Саме тоді Юрій звернувся до публіки такими словами:

«Тихо і непомітно збігає життя. А разом з ним відходять такі, здавалося б, природні та звичні речі, як здоров'я, сили, оптимізм. І краса життя звужується до найтоншого шару безрадісних буднів, лікарняних палат, порожніх стін і відчуття, що все найкраще минуло і коло замикається. Вічна проблема. З нею стикається, чи зіткнеться, коли прийде час, кожен, хто живе на землі.

Що ж робити? Чи можна уповільнити або призупинити незворотне? Для мене безсмертя – у звуках, музиці, житті та коханні: тільки вони, коли вичерпаються можливості ліків та організму, здатні влити у стомлене тіло незнані сили. Для мене – так!!!

Кілька років я мовчав. І раптом бажаю говорити пристрасно, по ходу знімаючи з себе всілякі маски, вивільняючи в собі давно забуті, не здійснені мрії та надії, по крихтах відновлюючи втрачене, важливе у вихорі ілюзій, пошуків, глухих кутів.

І я, як у дитинстві, повертаюся до звуків, які мають ще й велику цілющу силу і для мене, і для тих, кому я їх подарував і дарую. Сказані слова – часто брехня, адже їх можна трактувати по-різному. А звуки є істина Божа.

Моя зустріч з вами сьогодні, у цьому прекрасному театрі, – про це. Нехай кожен почує свої головні звуки разом зі мною. Адже ми стаємо людьми, коли промовляємо свій перший звук – «мама». І,  напевно, зайве говорити, що все, що народжуватиметься сьогодні,  народжуватиметься на ваших очах у цей прекрасний вечір, за допомогою звуків роялю, органу, гармоніки та голосу. Все – на ваших очах і за вашої безпосередньої участі.

Я звертаюся до вас: будьте щасливі за найменшої можливості!!!»

Важливо зауважити, що концерт пам’яті Юрія Кузнєцова був благодійним, і це справедливо не лише з огляду на війну, а й зважаючи на самого героя вечора, який за життя постійно брав участь у таких заходах. Глядачі могли заздалегідь перевести певні кошти (не менше 200 грн), або опустити гроші у скриньку вже у центрі. По закінченню організатор цієї незабутньої зустрічі Олена Павлова, громадська діячка, член виконкому Одеської міськради, подякувала зі сцени всім, хто долучився до участі й організації та повідомила: «Друзі, ми з вами сьогодні зібрали 83 тисячі гривень, які будуть передані у фонд «Корпорація монстрів» і підуть на засоби тактичної медицини!». А Ігор Окс тут же зауважив: «84 тисячі!», певно, маючи на увазі свій особистий внесок.

Підтримку в організації вечора надала влада міста. Від її імені присутніх привітав заступник міського голови Павло Вугельман. Подію також відвідали  секретар Одеської міської ради Ігор Коваль, директор департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради Іван Ліптуга та інші офіційні особи, багато діячів культури і відомих одеситів.

Фото Олександра Синельникова