Справжнє протистояння розгорнулося в селі Вигода Одеської області між підприємством, яке виробляє вапняковий порошок для дорожніх сумішей, і групою місцевих жителів.

Як повідомлялося раніше, жителі скаржаться, що завод нібито отруює людей своїми викидами, а через кількість пилу, яка піднімається в повітря, буцімто неможливо дихати. Причому через те, що майже 10 років тому на цьому місці діяло підприємство з перепродажу цементу, люди і досі наполягають, що "цементний завод їх отруює", навіть не дослухаючись до того, що вже багато років цемент тут не виробляють.

Мешканці неодноразово зверталися до різних контролюючих інстанцій із заявами про забруднення повітря. Інстанції регулярно проводили перевірки, але за весь час не знайшли жодних порушень. Як пояснила директор ТОВ «Зеніт Плюс» Олександра Бугорська, викиди у вигляді дрібного пилу невигідні насамперед самому підприємству, адже чим більше порошку воно продасть, тим більше коштів отримає.

Важливість роботи такого підприємства, як і будь-якого іншого, в умовах війни важко переоцінити: це і робочі місця, і регулярні відрахування до державного та місцевого бюджетів.

Ба більше, завод — єдине підприємство в регіоні, яке постачає матеріали для будівництва та ремонту доріг не тільки компаніям нашого регіону, а й Херсонській та Миколаївській областям, де аналогічних виробництв немає. Зупинка його роботи призведе до збільшення вартості матеріалів через транспортування, що вплине на вартість інфраструктурних проєктів.

Проте групу "ентузіастів", які мають на меті закриття заводу, такі аргументи не цікавлять. Їхні скарги та заяви про те, що викиди викликають у місцевих жителів алергію та унеможливлюють дихання чистим повітрям, не підкріплені фактами. Варто зазначити, що підприємство заважає лише невеликій групі людей, до якої входить близько 10 осіб. Інші мешканці проблем із заводом не бачать.

Жоден із цих "постраждалих" не надав медичного висновку про вплив викидів на їхнє здоров’я чи появу алергії. Як доказ комісіям і журналістам вони показують фотографії придорожніх рослин, вкритих пилом, що є природним явищем, адже поблизу заводу немає асфальтованого покриття, і будь-яка машина, що проїжджає ґрунтовою дорогою, здіймає пил. Жодна перевірка не підтвердила перевищення вмісту шкідливих речовин у повітрі.

Після того як свої звинувачення місцеві жителі не змогли довести, з’явилася нова версія — завод нібито планує розширюватися, що знову негативно позначиться на них. Але й це виявилося неправдою: територія підприємства обмежена, а для збільшення потужностей потрібні додаткові ресурси та площі, яких наразі немає. Підприємство, як і багато інших, значно постраждало від війни й наразі працює на мінімальних потужностях у порівнянні з довоєнними показниками. Заяви про те, що підприємство працює у штатному режимі в нічний час, не відповідають дійсності, оскільки фінансування з бюджету на будівництво доріг практично не виділяється, і замовлень на продукцію не надходить.

Керівництво заводу неодноразово намагалося вийти на діалог із невдоволеними мешканцями та було готове надати документи, які підтверджують дотримання екологічних норм. Однак активісти уникають конструктивної розмови та продовжують викликати нові перевірки. Не варто забувати, що всі ці контролюючі органи функціонують за рахунок бюджетних коштів. Коли їхні співробітники витрачають свій час і ресурси на безглузді та безпідставні перевірки, державні ресурси в умовах війни використовуються марно. Крім того, постійні перевірки відволікають колектив заводу від роботи, суттєво демотивують працівників і заважають бізнесу, який намагається вижити в і без того складний час.

До речі, чергова перевірка мала приїхати на завод 27 грудня. Адміністрація підготувала всі необхідні документи, що знову забрало час і ресурси, але комісія так і не з’явилася.

Ба більше, за словами деяких місцевих жителів, активісти, які виступають проти заводу, не соромляться вимагати у керівництва підприємства певну "компенсацію" за нібито завдані незручності — наприклад, побудувати їм новий паркан, купити автомобіль чи надати інші привілеї. Це викликає сумніви щодо чистоти та прозорості їхніх намірів.

Автор, фото: Даніїл Аполлонов