Харківська правозахисна група (ХПГ) у своєму висновку щодо кримінального провадження проти лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко вказала на можливі грубі порушення під час санкціонування негласних слідчих дій, результатом яких став аудіозапис, що нині є ключовим доказом обвинувачення.

За результатами аналізу матеріалів справи правозахисники дійшли висновку, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду про дозвіл на проведення аудіоконтролю не відповідає стандартам українського законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У ХПГ зазначають, що дозвіл на проведення негласних слідчих дій був наданий на підставі обмеженого переліку матеріалів, серед яких протокол допиту свідка, службова записка та протокол огляду сайту Верховної Ради України. Водночас, на думку правозахисників, в ухвалі відсутнє належне обґрунтування причетності Юлії Тимошенко до інкримінованого злочину, а також пояснення, чому необхідну інформацію неможливо було отримати менш втручальними слідчими методами.

Особливу увагу експерти звернули на те, що саме аудіозапис, отриманий у результаті цих негласних слідчих дій, фактично став центральним доказом у справі. Висновок ХПГ наголошує: якщо суд визнає, що дозвіл на проведення аудіоконтролю було отримано з порушенням процесуальних гарантій, такий доказ може бути визнаний недопустимим.

Правозахисники також звернули увагу на можливий ризик штучного завищення кваліфікації кримінального правопорушення. Провадження було відкрито за особливо тяжкою статтею Кримінального кодексу, що дало можливість застосувати найбільш інтенсивні методи негласного спостереження. Водночас чотири незалежні наукові установи у своїх правових висновках поставили під сумнів правильність такого трактування норм закону.

У своєму дослідженні Харківська правозахисна група посилається на рішення Верховного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, які вимагають наявності чітких і перевірених підстав для втручання держави у приватне життя людини. За висновком ХПГ, виявлені у справі процесуальні недоліки мають ознаки тих порушень, які раніше вже ставали підставою для констатації порушення прав людини на міжнародному рівні.

Харківська правозахисна група є найстарішою українською правозахисною організацією, яка бере свої витоки з дисидентського руху 70-80-х років. ХПГ подала більше 650 заяв до Європейського суду та виграла в ньому понад 150 справ, не програвши жодної, а самі рішення ЄСПЛ проти України кардинально змінили судову практику та допомогли багатьом людям, чиї права були порушені державою.