У справі НАБУ проти Юлії Тимошенко наявні ознаки можливої провокації злочину, наголошують правозахисники, адже з матеріалів провадження незрозуміло, хто саме був ініціатором пропозиції неправомірної вигоди, а частина важливих обставин, пов’язаних із залученням агента НАБУ та його діями, досі не розкрита. У висновку експертів Харківської правозахисної групи зазначається, що ці питання потребують ретельної перевірки в суді, оскільки у разі підтвердження провокації ключові докази обвинувачення можуть бути поставлені під сумнів.

Правозахисники звертають увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини правоохоронні органи під час негласних операцій повинні діяти пасивно, документуючи можливий злочин, а не створюючи умови для його вчинення. Саме тому вирішальне значення має встановлення того, чи виходила ініціатива від самої особи, щодо якої ведеться розслідування, чи від агента, залученого правоохоронцями.

У документі підкреслюється, що залишаються нез’ясованими обставини залучення агента до провадження, характер його контактів із фігурантами справи, а також зміст інструкцій, які він отримував від органу досудового розслідування.

За висновком правозахисників, твердження про можливу провокацію у цій справі не є безпідставним і потребує ретельної перевірки в суді. При цьому ХПГ окремо наголошує, що не стверджує факт наявності провокації, а лише вказує на існування обставин, які вимагають повного та неупередженого дослідження.

Правозахисники нагадують, що відповідно до практики ЄСПЛ саме сторона обвинувачення повинна довести відсутність провокації, якщо такі сумніви виникають під час розгляду справи. У разі, якщо суд встановить факт підбурювання до злочину або визнає перевірку цих обставин формальною, це може поставити під сумнів допустимість доказів, отриманих у результаті негласних слідчих дій.