20 серпня свій день народження святкує Валерія Зарицька – «Міс Одеса 2025» та «Miss Tourism Planet 2026». Вітаємо її і публікуємо інтерв’ю, яке виходить у номері 5 (150) 2026 р. журналу «Фаворит удачі».
Одеситці Валерії Зарицькій уже протягом багатьох років вдається досягати успіху у, здавалося б, несумісних сферах: здобувати найпрестижніші титули на конкурсах краси, зокрема пройти шлях від «Мініміс Одеса 2011» – до «Міс Одеса 2025», – і водночас посідати перші місця у творчих літературних змаганнях, отримувати іменну стипендію голови Одеської обласної державної адміністрації у номінації «Літературна творчість», зніматися у рекламі як модель – і перемагати в освітніх міжнародних олімпіадах, ставати лауреаткою премії Одеської обласної ради для талановитої молоді у номінації «Золота надія Одещини» за особисті досягнення у різних сферах суспільного життя, які сприяють утвердженню міжнародного авторитету та позитивного іміджу Одеського регіону і держави загалом.
Не став приємним винятком і рік 2026: Валерія здобула титул «Miss Tourism Planet 2026» у престижному міжнародному конкурсі, що проходив у Греції, і продовжує успішно навчатися відразу у двох університетах – Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова та Університеті Х’юстона (США).
Який же шлях пройшла ця тендітна красуня і розумниця, щоб досягти таких вершин? Про це ми розмовляли з Валерією Зарицькою, коли вона перебувала у рідній Одесі.

– Валеріє, ви одна з небагатьох одеситок, що з’являлися на шпальтах нашого журналу у різному віці – від маленької дівчинки зі знаковою фразою: «Я стану зіркою!» до титулованої всесвітньо визнаної красуні. І я щиро рада знову брати інтерв’ю з вами для чергової публікації з нагоди нової вашої перемоги.
– Так, перша стаття у журналі «Фаворит удачі» несла у собі оптимізм та дитячий запал маленької дівчинки, і ось уже від «Міні Міс Одеса – 2011» до «Міс Одеса – 2025» минуло 14 років, а у 2026-му я зійшла на більш високу сходинку визнання як переможниця міжнародного конкурсу краси. Титул «MISS TOURISM PLANET 2026» сьогодні дає мені можливості особисто долучитися до просування туристичного бренду Одеси та Одещини у світі. За ці роки відбулося дуже багато знакових подій, моє життя наповнювалося різноманітними та різноплановими досягненнями, випробуваннями, перемогами, які і привели мене до цього результату.

– Тоді давайте поговоримо про те, як, де і коли у гарненькій голівці юної одеситки почали народжуватися досить амбітні плани та ідеї? Це ваші особисті устремління й бажання чи є хтось, хто спроєктував твій шлях саме так?
– Як ви гадаєте, дивлячись на мене, чи може хтось керувати моїми бажаннями? Відразу хочу сказати, що ні. Я достатньо цілеспрямована і наполеглива людина. Звичайно, у перші роки мого безтурботного життя я, як і годиться маленькій одеситці, займалася винятково дитячими справами та мріяла лише про купу ляльок і море дисків з мультфільмами. Я майже повністю переповідала напам’ять усі мультфільми Уолта Діснея, а колекція моїх ляльок Барбі, диснеївських принцес та фей Вінкс донині вражає моїх подруг та знайомих. Але все змінилося, коли мама мене, чотирирічну, привела на Одеську кіностудію, до театральної студії, і відбулася моя перша фотосесія, справжня – з декораціями, з персонажами, у яких я перевтілювалася. Я зрозуміла, що сама можу бути принцесою, феєю. Будь-який образ, будь-яка ідея може стати реальністю. Моєю реальністю!
У п’ять років я стала володаркою відразу двох титулів у фіналі ХІІ офіційного регіонального дитячого творчого конкурсу «Мініміс та Мінімістер Одеса – 2011». Це були титули «Міс глядацьких симпатій – 2011», який я отримала завдяки моїм вболівальникам за образ Віри Холодної, і головний у моїй віковій категорії – «Мініміс Одеса – 2011».
До речі, я сама вмовила батьків щодо участі у такому масштабному проєкті. Побачила відео учасниці минулих років і була у захваті від атмосфери свята та неповторності. Конкурс зазвичай було приурочено до Міжнародного дня захисту дітей і багато років поспіль він проходив у дельфінарії «Немо», а дельфіни, море і велич набережної Ланжерону дарують неймовірний вибух емоцій і позитивних вражень. Була також вражена костюмами учасників, складністю творчих номерів, різноманітними заходами, які ще до фіналу відвідують конкурсанти. У 2011 році це було дійсно круто і видовищно!
Саме цей конкурс дав мені шанс увійти у світ дитячої моди та краси того періоду не просто глядачкою, а повноцінною учасницею багатьох fashion подій.
До наступних конкурсів та фестивалів я готувалася ще ретельніше і вже конкретно мріяла про головну корону, про титул. Бо, повертаючись до «Мініміс Одеса», під час першої церемонії нагородження я мріяла не про головний титул, а звання «Принцеса сцени», адже для дівчинки, яка змалечку захоплювалася диснеївськими принцесами, саме це був найбажаніший титул з гарною назвою!
Можливо, хтось скаже: навіщо націлювати себе тільки на перемогу, головне – участь і гарно проведений час. Але ж ні, це не про мене! Гарно проводити час я люблю з рідними і друзями. А там, де є змагання, можливість заявити про себе та, найголовніше, перспектива посісти перше місце і здобути головний титул, – це виклик для мене, шанс стати кращою, сильнішою, мудрішою. В такі моменти ти відчуваєш себе, як Він Дизель у «Форсажі»: потужний драйв, відточення навичок та знань, впевненість у своїх силах і жага перемоги. І головне: щоразу ти розумієш, що будеш продовжувати і надалі змагатися, бо прагнеш ставати кращою версією себе.

– Звісно, конкурси краси і талантів – це масштабність, маса знайомств і подій, шквал емоцій. Вражає! А чи є щось поміж цим, що тебе щиро зворушує?
– Справді, масштабність, особливо міжнародних заходів, вражає. Знайомства, зйомки, щоденна насиченість подіями, безліч різноманітних івентів, можливість долучитися до багатьох благодійних, соціально важливих проектів. І тут уже варто засвідчити твою особисту готовність до активних дій, до комунікацій і проявів твоєї індивідуальності.
А що зворушує? Я люблю спостерігати за людьми. Так щиро на кожному фіналі поводять себе рідні та близькі кожної учасниці! Приходять красиві, хвилюються, радіють і максимально оточують свою фаворитку позитивом і впевненістю. Саме такі емоції безцінні. Щира любов, віра у тебе, підтримка – це краще, що є у кожного із нас.

– В яких містах, країнах ти побувала на конкурсах після Одеси, які титули отримала і чи була задоволена результатами?
– Як і заведено, після регіональної перемоги ти маєш право продовжувати боротьбу за всеукраїнське визнання. Тому наступний титул я отримала вже на відкритій сцені, на березі найкращого Чорного моря у прекрасному місті Алушта. Я стала «Мініміс Україна – 2011» у своїй віковій категорії.
Наступні мої досягнення вже були на міжнародних конкурсах: титули «Little Star of All Nationals – 2011» і «Little Ambassador of All Nationals – 2011» я отримала в Бразилії. І хочу сказати, що кількість конкурсанток з усього світу змусила мене, шестирічну дівчинку, похвилюватися.
Потім я, розпочавши кар’єру моделі, почала брати участь і в конкурсах саме цього спрямування. Поступово мої досягнення поповнилися титулами: «Best Child Model of Odessa – 2013», «Best Beauty Model – 2017», гран-прі Всеукраїнської премії «Simple the Best 2017» у номінації «Моделі», «Kids Best Model Ukraine 2017» (у своїй віковій категорії) у місті Київ, Grand Prix «Kids Best Model Kiev 2017», «Vice Kids Best Model Ukraine 2018».
Поступово на мене почали звертати увагу, пропонувати контракти, роботу і вже чимало років я є провідною моделлю модельного агентства Royal Family Models. Одними з моїх перших та кайфових проєктів були зйомки для рекламної кампанії торгівельної марки KITE 2019 року і для першого дитячого кампейну в рамках 10-го ювілейного сезону ODESSA FASHION WEEK. Надалі ти вже просто занурюєшся у цей нескінчений потік зйомок, презентацій, показів, але перші серйозні взаємини з камерою та командою ти пам’ятаєш завжди.
Мушу сказати, що шлях конкурсантки має свої як плюси, так і мінуси. Із плюсів – ти завжди будеш мати роботу, яка спонукатиме тебе змінюватися і зростати. Із мінусів – професійне вигоряння і неприємну перспективу в якийсь момент залишитися в аутсайдерах. Так буває. Тому ти маєш прожити цей період по-своєму, щоб згодом відродитися, як птах Фенікс, і знову бути сильною та красивою. А головне – щасливою у своєму комфорті.

– А що допомагало тобі залишатися в тонусі, коли твоє красиве модельне життя ставало на паузу?
– Моя інша, не менш цікава сторона життя. Творча і освітня. З шести років я займалася вокалом, писала (і пишу досі) вірші, оповідання, пісні, статті. Я є лауреатом І та ІІ ступеня всеукраїнських та міжнародних конкурсів у номінаціях «Вокал» і «Авторська пісня». Посідала призові місця на усіх турах одеського міського конкурсу юних читців, поетів, прозаїків «Срібне слово» у номінаціях «Читці» та «Авторські твори». Як автор віршів та оповідань постійно публікуюсь як у нас у країні, так і за кордоном, є діючим членом Міжнародної академії літератури і журналістики (МАЛіЖ). Завдяки своїм досягненням у цих напрямах у 2015 році отримувала стипендію голови Одеської обласної державної адміністрації у номінації «Літературна творчість», а у 2021-му стала лауреатом премії Одеської обласної ради для талановитої молоді за особисті досягнення у різних сферах суспільного життя, за досягнення, які сприяють утвердженню міжнародного авторитету та позитивного іміджу Одеського регіону та держави загалом у номінації «Золота надія Одещини».
Розумієте, який це драйв?! Ти своїми емоціями, своїм баченням будь-чого ділишся з іншими. Ти виходиш на сцену не просто декламувати вірші чи співати, ти виходиш проживати дуже короткий, але такий важливий момент твого особистого внутрішнього стану.

А ось де мені знадобилися знання як моделі і королеви краси (не боюся так себе називати), так це на освітніх олімпіадах. Особливо у дебатах!

З гордістю хочу розповісти про серію моїх найуспішніших освітніх олімпіад. Декілька років поспіль я брала участь у Міжнародній інтелектуальній олімпіаді з англійської мови та літератури «The World Scholar’s Cup». 2017 рік приніс мені три золотих та дві срібні медалі олімпіади «The World Scholar’s Cup 2017», всеукраїнський раунд. А далі жага перемоги почала набирати обертів!
Сім золотих та чотири срібних медалі на «The World Scholar’s Cup 2018», всеукраїнський раунд, і цього ж року – вихід на міжнародний раунд. Три золотих медалі та третє місце в індивідуальному заліку «The World Scholar’s Cup 2018» (ЮАР, Дурбан) і дві срібні медалі у командному заліку. У 2018 році на Іграх чемпіонів у Єльському університеті (США) я стала кращим гравцем з України та отримала золоту медаль в індивідуальному заліку.
2019 рік став переможний у повному сенсі. У травні наша команда посіла друге місце у всеукраїнському раунді Міжнародної інтелектуальної олімпіади з англійської мови та літератури «The World Scholar’s Cup 2019» у місті Києві. А я особисто в індивідуальному заліку, з-поміж 400 дітей зі всієї України, здобула перше місце і отримала чемпіонський кубок «First Place Overall Student Junior Division».
Найзначніших результатів наша команда досягла у липні 2019 року у місті Гаага, Нідерланди. У раунді брали участь 1200 учнів молодшої (10-14 років) ліги. Були представлені 58 країн, серед яких США, Велика Британія, Канада, Нідерланди, Туреччина, Китай, Індія, В’єтнам, Ізраїль, ОАЕ та інші. Українська команда посіла друге місце і отримала срібну медаль. Я в індивідуальному заліку отримала такі результати: «Література» – срібна медаль, «Дебати» – срібна медаль, «Есе» – золота медаль. І вже на Іграх чемпіонів у Єльському університеті (США) вдруге стала кращим гравцем з України та отримала дві золоті медалі в індивідуальному заліку: «Дебати» та «Есе». Коли я виносила прапор України на початку церемонії нагородження, то йшла як королева, як гідна представниця своєї країни! Крокувала і усміхалася, щоб усі бачили, що українки найкрасивіші і найрозумніші!
– Вражаюче! Тому й не дивно, що ти навчаєшся одночасно у двох університетах. З таким досвідом і знаннями ти справді стала гідною претенденткою на головну корону нашого рідного міста Одеси у 2025 році!
– Це було як продовження диснеївського мультика, де головна героїня вже доросла. Фотосесії, репетиції, благодійні акції, візит до Одеської міської ради і спілкування з керівництвом міста знову і знову повертали мене спогадами у минулі роки, коли маленька дівчинка робила перші кроки у великий світ краси.
А Національний комітет «Міс Україна – Південь», заснований в Одесі у 1991 році, вже давно чекав на ту, хто з дитячого проєкту «Мініміс Одеса» з роками підкорить вершину головного конкурсу краси нашого міста. У фіналі я отримала (мабуть, це така моя особиста традиція) два титули. За перемогу в інтернет голосуванні – «Miss Odesa Choice 2025» і головний титул «Miss Odesa Worldwide – 2025»!
До речі, у цьому році відбувся 40-й конкурс «Міс Одеса» і я вже була у складі журі, а також разом з переможницями «Міс Одеса» різних років виходила на сцену не тільки для нагородження та вітання учасниць, а й для розповіді про себе, свій шлях після перемоги у конкурсі. І це було настільки зворушливо! На сцену зі своїми історіями виходили вишукані жінки, справжні королеви. У кожної з них є свої досягнення: успішні бізнес-леді, люблячі матусі, які і нині – неймовірні красуні.

– Валеріє, твій життєвий шлях справді вражає. І, як стало зрозуміло, ти вже підкорила вершини у численних освітніх міжнародних проєктах. А от про участь у міжнародному конкурсі краси хочеться дізнатися подробиці.
– До Міжнародного конкурсу «Miss Tourism Planet 2026» я дійшла вже не просто титулованою, а й свідомо орієнтованою: вже була на той час діючою «Міс Одеса 2025», волонтеркою Одеської обласної Ради миру, громадською діячкою, журналісткою і ведучою FASHION 24.
Конкурс відбувався у Греції з 1 по 10 червня і був ювілейним – 30-м! Тому не дивно, що для проходження у фінальний етап були дуже жорсткі умови. Окрім параметрів, зросту – максимальна натуральність, насичене соціальне життя і своє бачення розвитку туризму в рідній країні. Ми виступали моделями на показах та модних івентах у Афінах, Лутракі і Салоніках. Відвідали безліч заходів, де кожна з нас представляла свою країну. Я особисто з гордістю презентувала командну футболку ФК «Чорноморець», адже клуб у 2026 році святкує 90-річний ювілей, та презентувала особливі парфуми всім дівчатам. Парфум «Міс Одеса» був створений у майстерні парфумерії Be Craft і втілив у собі багатогранність мого рідного міста – чуттєвої та творчої Одеси.
Фінал конкурсу проходив у готелі Capsis Thessaloniki, де було оголошено шість фіналісток. До фіналу потрапили представниці Шрі-Ланки, Мексики, Бразилії, США, Боснії і Герцоговини і звісно – України! Думаєте, після оголошення шістки фіналісток я перестала хвилюватися? Авжеж ні! Поряд зі мною на сцені стояли найсильніші, найкрасивіші п’ятеро дівчат. Це ще ті емоції!
Головні титули розподілилися так: Друга віцеміс Tourism Planet 2026 – представниця США; Перша віцеміс Tourism Planet 2026 – представниця Бразилії, а українка, тобто я – Валерія Зарицька, отримала головну корону і титул «Miss Tourism Planet 2026»!!!
– Мої щирі вітання і захоплення! Україні є ким пишатися! Але зараз ти переважно живеш у Сполучених Штатах Америки, де навчаєшся. Чи продовжуєш свою місію благодійності там?
– Мені як віруючій християнці завжди було важливим долучатися до громадських та соціальних ініціатив як в Україні, так і під час навчання в США. Тож тут я займаюся волонтерством у міському банку їжі, а також разом зі спільнотою церкви Memorial Church of Christ підтримую українських біженців у місті Х’юстон. У 2024 році я започаткувала молодіжну групу для дітей українців з метою допомогти їхній інтеграції в американське суспільство і не втратити свою національну ідентичність. Адже я маю такий особистий досвід, тож можу на нього спиратися.
– Бажаємо тобі досягати успіху в усьому, чим ти займаєшся, чим захоплюєшся, і далі йти по життю переможницею!
– Дякую щиросердно! Буду прагнути цього, щоб у вас ще не раз був привід брати у мене інтерв’ю.

Подписка на PRAWWWDA