Передвиборча кампанія в Гагаузії стала черговим серйозним випробуванням для молдовської демократії. Напередодні виборів башкана, призначених на 15 листопада 2026 року, автономія опинилася в центрі політичного протистояння, на тлі якого все частіше виникають питання про російський вплив, непрозоре фінансування кандидатів та спроби втручання у вільне волевиявлення громадян.

Одним із найрезонансніших епізодів кампанії стала ситуація навколо кандидата на посаду башкана Федора Гагауза, якого підтримує Партія соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ). Як повідомило видання Nokta.md, Центральна виборча комісія Молдови встановила факт оплати політичної реклами на його підтримку підприємцем із Краснодарського краю Росії. Ідеться про просування кандидата через соціальні мережі, зокрема «Одноклассники». Після виявлення цих обставин ЦВК попередила ПСРМ про неприпустимість іноземного фінансування виборчої кампанії. Соціалісти, зі свого боку, відкинули причетність до оплати реклами та заявили про кампанію з дискредитації свого кандидата.

Ще тривожнішими стали повідомлення про можливий підкуп виборців. Згідно з журналістським розслідуванням Nokta.md, окремим жителям Гагаузії пропонували 100 доларів за голосування за певного кандидата. Умовою отримання грошей були відвідини виборчої дільниці та надсилання фотографії заповненого бюлетеня. Для переказу коштів пропонувалося використовувати криптовалютний гаманець. Подібна схема викликає серйозні запитання не лише щодо можливого підкупу, а й щодо спроб контролювати дії виборців, фактично ставлячи під загрозу таємницю голосування.

На окрему увагу заслуговують політичні зв'язки та фінансова діяльність кандидатів. У своїх розслідуваннях молдовські журналісти аналізують політичну біографію Федора Гагауза та Іванни Кьоксал, їхні контакти з російськими політичними структурами, майновий стан і джерела фінансування передвиборчих кампаній. Самі по собі політичні контакти чи участь у міжнародних заходах не є доказом протиправної діяльності. Однак виборці мають повне право знати, хто підтримує кандидатів, звідки надходять кошти на їхнє просування та які інтереси можуть стояти за політичними ініціативами.

Російський вплив у регіоні проявляється не лише через політичні контакти та фінансові ресурси. Важливим інструментом залишаються інформаційні кампанії, активність анонімних акаунтів та поширення повідомлень, спрямованих на посилення недовіри до центральної влади Молдови. Подібні ризики вже фіксувалися міжнародними спостерігачами під час попередніх виборчих кампаній у країні. Зокрема, у звітах ОБСЄ/БДІПЛ щодо парламентських виборів 2025 року відзначалися проблеми іноземного втручання, незаконного фінансування та дезінформації.

При цьому важливо розуміти, що не кожен політик, який виступає за збереження тісних відносин із Росією, і не кожен виборець, який дотримується проросійських поглядів, автоматично є учасниками незаконних схем. Головне питання полягає в прозорості політичної діяльності, дотриманні законодавства та неприпустимості втручання іноземних структур у виборчий процес.

Особливе занепокоєння викликає поглиблення суперечностей між Комратом та Кишиневом. Політична конфронтація між автономією та центральною владою створює сприятливий ґрунт для зовнішнього втручання. Використовуючи питання автономного статусу, мовної політики та європейського курсу Молдови, зовнішні політичні сили отримують можливість посилювати суспільний розкол і перешкоджати проведенню реформ.

Однак Гагаузія не повинна ставати заручником геополітичного протистояння. Її жителі мають право зберігати власну культуру, мову, традиції й одночасно користуватися перевагами розвитку Молдови. Автономний статус регіону не повинен ставати причиною ізоляції від загальнодержавних процесів.

Саме тому сьогодні особливо важливо відновити конструктивний діалог між Комратом та Кишиневом. Центральна влада має враховувати специфіку автономії, поважати її законні повноваження та забезпечувати участь регіону в державних програмах розвитку. Зі свого боку керівництво Гагаузії має бути зацікавлене у співпраці з державними інститутами, а не в постійному політичному протистоянні.

На окрему увагу заслуговують перспективи європейської інтеграції Молдови. Європейський курс відкриває для Гагаузії цілком конкретні можливості: розвиток сільського господарства, доступ місцевих виробників до європейських ринків, залучення інвестицій, модернізацію інфраструктури, створення робочих місць та розширення освітніх можливостей для молоді.

Європейська інтеграція не означає відмови від гагаузької ідентичності, мови чи традицій. Навпаки, європейські принципи передбачають захист культурного різноманіття, прав національних меншин, місцевого самоврядування та рівності громадян. Важливо, щоб переваги європейського розвитку були доступні не лише жителям столиці, а й кожній громаді автономії.

Нинішня виборча кампанія показує, наскільки важливо захистити демократичні процедури від непрозорого фінансування, можливого підкупу та зовнішніх маніпуляцій. Центральна виборча комісія, правоохоронні органи та міжнародні спостерігачі повинні забезпечити рівні умови для всіх кандидатів, об'єктивне розслідування порушень і реальну свободу волевиявлення громадян.

Вибори башкана — це не просто боротьба за керівну посаду. Це можливість визначити подальший напрямок розвитку автономії та її відносини з Республікою Молдова.

Майбутнє Гагаузії має визначатися самими її жителями, а не фінансовими можливостями іноземних політичних центрів. Регіону необхідні сильні демократичні інститути, прозора політика, конструктивне партнерство з Кишиневом та реальні можливості для економічного розвитку в межах європейського майбутнього Молдови.